22 | 05 | 2012

„Заки сонце зійде – роса очі виїсть”

За твердженнями науковців та відаючих людей Україна – це живий організм, який розвивається в пульсуючому режимі. Так як день плавно переходить в ніч, а після ночі неодмінно наступає ранок, день, вечір, так, як змінюються пори року, так само змінюються і етапи розвитку людської спільноти. Кажуть, що темна доба вже минає, і ми в очікуванні світлого майбутнього.

Тобто світанок вже ось-ось настане. Прогнозують перехід на новий світлий етап розвитку десь з 2015 року. Але перед цим ще прийдеться пережити страшний 2012-й. Чи ж багато доживуть до цього щасливого 2015 року при теперішніх темпах щорічного зменшення населення в Україні?

 
Закони Природи ще ніхто не зміг подолати. Богоборців, які час від часу хотіли жити за своїми темними законами і мали силу лише в темну пору розвитку, неодмінно розмивало Світло Правди світлої пори. Але ця Правда, Справедливість і Знання мали пройти через свідомість людську. Тільки тоді появлялась енергія, яка руйнувала все недосконале, темне і брудне.
 
Зараз Вищі Сили посилають нам провідників, які вказують напрям руху до Світла і Добра. Треба тільки вміти відрізнити істинні знання від фальшивих. Кажуть, що вчитель – це не той, хто чогось навчає, а той, хто здатний надихнути учня виявити все найкраще в самому собі, аби відкрити те, про що він вже знає. Якщо твоя душа зможе налагодити зв'язок з мозком, вона допоможе тобі побачити по-новому ще більше речей. Або ще казали наші Предки: „Хто з Розумом і Богом у Ладу, у того порядок у Роду”.
 
Темна доба наклала свій важкий відбиток на людську свідомість.
 
В. Базилевський писав: „Людина, яка виросла в умовах неволі, набуває комплексу, що його називають рабським. Рабська психологія, це втрата вольової енергії, здатність до опору, це нездоланна енергія пасиву, коли йдеться про покоління рабів. Рабська психологія – це небажання глянути правді у вічі, знайти причину поразки у собі самому, а не в фатальному збігові обставин чи в комусь іншому”.
 

Підняти Дух народу, відновити прадавні відичні Знання і Віру народу – першочергове завдання сьогоднішніх провідників нації.

 
Отямтеся, народжені Богами!
Не гнітся, не коріться, не мовчіть!
Най буде гордість славних Предків з Вами!
Ярмо духовне скиньте й розтопчіть.
Із гідністю пройдіть земні дороги, 
А духом піднімайтесь до небес,
Бо ви – не хтось там, –
Ви – Творці! Ви – Боги!
Для вас Отці лишили світ увесь 
(Відун Рувит)
 
Не все вдалося знищити окупантам. По крупинках відновлюється наша справжня історія.
 
„Велесова книга” дає нам уявлення про віру ваших Предків.
 
Але потужна інформаційна зброя, яка зараз в руках ворога, нещадно руйнує всі наші здобутки.
 
Принцип напівправди гірше за брехню. Українці за всю свою історію так натхненно оббріхували один одного, що їх просто перестали поважати сусіди, а зайди владарюють у їхній білій хаті, наче вдома.
 
Академік і політик Г. Щокін абсолютно має рацію: доки титульна нація України не візьме владу і не встановить над сіонізмом жорстокий контроль – нищення українців євреями не припиниться, не припиниться й самознищення євреїв. Єврейський нацизм – рідний брат німецького нацизму і московського комунізму.
 
Гітлеризм засуджено на Нюрнберзькому процесі, комунізм, безсумнівно, буде засуджений на „Нюрнберзі-2”, а ось єврейський, ще страшніший за масштабами, чомусь залишається поза увагою і навіть уведений до складу християнського вчення”. І поки в християнських церквах нас будуть обзивати рабами, а наші душі посилати на лоно Аврамове і святкувати обрізання Господнє, нам не вибратися з темноти і невігластва.
 
Раніше від слова існує думка. А раніше від думки існує божественна іскра, яка помістила цю думку тут. Усе, абсолютно все на цій землі, має сенс, і найменш значущі речі треба брати до уваги. Багато людей приходять у цей світ лише для того, щоб виконувати якусь роль, не розуміючи, що існує Невидима рука, яка їх веде.
 
Священна арійська Рігведа виникла і створена була набагато раніше від єврейської Біблії.
 
В кінці XVIII ст. англійські, а пізніше французькі, німецькі, російські вчені виявили факт приходу в Індію з Європи п’яти арійських племен. Відбулось це в середині ІІ тисячоліття до Р.Х. Науковий пошук прабатьківщини аріїв поступово звузився до низин Дніпра: до такого висновку в середині ХІХ ст. прийшли німець К. Ріттер, англієць Г. Чайлд, поляк Т. Сулимирський, австрієць П. Кречмер, а після війни такі ж висновки зробив болгарин В. Георгієв, українець В. Даниленко, американка М. Гінбутас, росіяни О. Трубачов і В. А. Сафронов. Віра в Божественне походження нашого народу є його духовною метрикою. Наша давня віра була тісно пов’язана з Природою, сповідувався культ Предків і Роду.
 
За відичним вченням наших пращурів структура будь якого суспільства має варнову основу.
Ця структура до сьогоднішнього дня існує в Індії.
Варни кшатріїв і брахманів (по-нашому варни витязів-лицарів і волхвів-мудреців) об’єднує те, що загальне благо народу вони, згідно зі своєю природою ставлять вище власного блага. Їхнє призначення – служіння Богу і народу.
 
В нас же варну волхвів знищили понад тисячу років тому, коли запровадили чужовір’я, московська правителька знищила Запорізьку Січ, тобто варну воїнів, лицарів, а вже в ХХ ст. голодоморами і репресіями донищували ці основні варни нашої нації з варною господарів включно, щоб залишити тільки слуг і рабів. На щастя в роки незалежності відродилась варна господарів, а от варни воїнів і мудреців-провідників ще тільки починають відроджуватися.
 
Культ грошей, який зараз сповідують більшість українців – це основна ознака приналежності до варни рабів.
 
Той, хто вміє і любить щось вирощувати чи виготовляти, робити корисні, добрі справи, шанує і турбується про свій рід і рідну землю – може зарахувати себе до варни господарів.
 
Представники варни воїнів, лицарів-захисників, крім лицарської вдачі повинні мати ще й добрі організаторські здібності. До варни духовної, волхвівської належать провідники нації, які здатні показати найкращий шлях розвитку свого народу і виконати просвітницьку місію.
 
Спроби відродження лицарської воїнської варни були в ХХ ст. не раз.
 
Так, Професор Володимир Шаян, санскритолог, філософ, автор наукових і багатьох публіцистичних розвідок, член європейської УВАН (Української Вільної Академії Наук) і пізніше її Президент створив свій перший „Орден Лицарів Бога Сонця” у листопаді 1943 року у Львові. Усі члени склали йому лицарську присягу. Тим лицарям, що не бажали евакуюватися в західну Європу, він дав наказ стати в ряди УПА. Про повстанську групу ім. Перуна є спогади в літописах УПА (8 том). В Німеччині на еміграції проф. В. Шаян зорганізував другу фалангу Ордену Лицарів Бога Сонця.
 
Багато наукових праць залишив нам проф. В. Шаян, який був своєрідним практиком і теоретиком українського націоналізму, а в своїй філософській концепції послідовником Григорія Сковороди. Він стверджував в міті про Перуна, що Орден культивує проявлення Істоти: „В Істоті є потуги куди сильніші, чи складніші, ніж Слово. Такою силою в Ордені вважається Лицарський Чин”.
 
В своїх працях він  (В.Шаян) пише, що “Ми не шукали нашої землі, блукаючи сорок літ по пустині. Вона була дана нам споконвіку”. 
 
І, що „Віра - це найвища цінність народу. Народ, який покидає свою віру, покидає свою душу, свої ідеали. Йде на службу чужим „богам”. Там він може бути тільки рабом, або прислужником.
Почуття меншовартості перед чужою культурою і чужим духом буде його прокляттям („Духовний напалм”). 
 
Володимир Шаян – Велика Людина, Рідний Пророк і Віщун ХХ сторіччя, основоположник відродження Рідної Віри. Будьмо достойними продовжувати його шлях, часом дуже нелегкий. Завжди і в усьому будьмо гідними слави наших Предків! Відроджуймо Українську Україну!
 
Нація, як зіницю ока, має берегти і шанувати своїх Лицарів і Духовних Провідників, не дозволяти чужинцям знищувати і зневажати їх, бо тоді народ залишиться обезголовленим і беззахисним. Такий народ легко зробити рабом чужих правителів. На тисячу років наш народ заглибився в пітьму, коли знищено було нашу рідну віру і запроваджено чужовір’я, коли знищено було наших волхвів-просвітителів і завезено чорноризників-чужинців, коли спалено було наші святині і поруйновано капища і храми. 
 
Вважаю, що 24 серпня 2009 року стане історичним Днем відродження нашої Духовності.
 
Саме на День Незалежності на Старокиївській (Андріївській) Горі, де колись були Священні Гаї, знову встановлено статую Перуна, потоплену в Дніпрі з наказу лжекнязя Володимира.
 
Повернення нашої Рідної Віри дасть потужну енергію до перемоги, підніме Силу Духу і Силу Волі нації, дозволить людям відкрити істинні знання, відрізнити Правду від Кривди, позбутися страху і невігластва. По всій Україні створюється і збільшується з кожним роком громади рідновірів, які об’єднуються в Кола Звичаєвих Громад, Об’єднання Рідновірів України чи інші об’єднання, що споріднені духовно. В слов’янському світі відбуваються Віча провідників рідновірів майже всіх слов’янських народів.
 
Народи Європи повертаються до своїх етнічних релігій, до свого предківського сприйняття світотворення.
 
Ми маємо нарешті усвідомити „чия правда, чия кривда і чиї ми діти” і показати кожному народу свій шлях до Бога, а не через імперських посередників юдо-християнства.
 
Українці мають гордитися своїми славними Предками і своїм могутнім Родом. Шанувати свою Природу і берегти свої Святині. Щоб коли настане Ранок Сварожої доби ми не побачили руїни на своїй землі, а квітучий сад і зелені луки, багаті врожаї і достаток в наших родинах, веселий дитячий сміх і рідну мову в пошані і спілкуванні. Вірю, що ми виграємо цей останній бій з темними силами перед настанням Ранкового Світла.
 
Записуйтесь в Перунові полки і здобувайте перемоги, як здобували їх наші забуті Предки!
 
Женіть геть з нашої Святої Землі чужинців і манкуртів, які зневажають наші Звичаї, які плюндрують наші Святині, які винищують наш Народ і паразитують на праці і здобутках наших славних пращурів і сучасників.
 
Згадайте, до чого закликала нас Леся Українка:
 
 
„Вставай, хто живий, в кого думка повстала!
Година для праці настала!
Не бійся досвітньої мли,-
Досвітній Огонь запали
Коли ще зоря не заграла.”
 
 
Сонце-Дажбог ось-ось появиться із-за обрію і зігріє наші душі теплим сонячним промінням.
Сварод-Творець невпинно крутить Сваргу - споконвічний оберіг нашого Роду, а Богиня Лада наведе Лад на наших землях, в наших родинах і сім’ях, принесе Любов і Злагоду.
 
Слава Рідним Богам!
 
 

 

Родовіда. Родолюбіє
Рідна Віра Українців
Держава Роду Нашого
Сучасний світ. Людство
Релігії у світі
Ми - Українці !
ljud462.jpg
Свята наша земля
pryr152.jpg
Нове на сайті

Українські рідновіри - органічна частина української нації

 Війна, що ведеться проти українського народу в його державі Україні, за яку боролись сотні поколінь нашиих Предків  -  все більше починає проявлятись - і очевидно, вступає в свою завершальну фазу.

Ми всі сьогодні є свідками і із-за своєї бездіяльності у великій мірі є співучасниками  етноциду, лінгвоциду українців, розкрадання духовної, історичної, матеріальної  спадщини нашого Роду.
І того, без чого неможливе саме життя народу - святої нашої землі, Вітчизни.

Ми спостерігаємо, як  в середовище сповідників звичаєвого, автохтонного українського світогляду (релігії) - що є  ще лише є в процесі становлення - вмонтовуються різні чужинські, а часом шкідливі, провокативні і  навіть злочиині світоглядові конструкції, декларації, спонукання, особи чи організації. 

Хто підриває Україну?

В Україні почалсь війна? 
Ми маємо підтверждення на кожному кроці, що невидима війна ця ведеться  з початку "незалежності".
Можливо, ця війна цими історичним вибухом проявляється  і вступає в остаточну фазу, де український народ, безвладний, пограбований, вимираючий  - планується бути витіснений, як в Палестині, з його землі.
 

Ліки під назвою картопля


 

Завдячуючи юшці Гіппократа – звичайному картопляному відвару в усі часи виживав наш народ. Теперішній час не виняток, адже є оселі, в яких та страва сьогодні одна з головних.
 
 
 
А картопляні повоєнні млинці, про які розповідають старші люди, лушпиння цього овоча, за яке в штучні голодівки люди навіть билися. Однак рятувала нас картопля, про яку сьогодні кажуть, що вона — чужа й невластива для нашого етносу культура. Чи це так?
Звісно, ні. І бодай один неврожайний рік, а таке трапляється один раз приблизно на десять років, і людина починає сумувати за звичним і справді улюбленим овочем.
Картоплі, навіть, анафему оголошували. Проте варто усвідомити, що і сьогодні багато хто не знає особливостей цієї городньої культури. Ще в 1630 році парламент Франції заборонив вирощування картоплі. Ті, що її висаджували, змушені були платити в державу великий штраф. Щось схоже українці мають сьогодні з маком. Та все ж таки селяни пристосовувалися і потайки вирощували бараболю. Проте самі боялися її вживати, оскільки про картоплю Європою котився поголос, що це отруйна рослина.
Чому? Історія цього інциденту досить проста. У всьому, виявляється, були винні інки — плем’я в середньовічному Перу, яке з помсти своїм європейським колонізаторам підсувало на їхні вимоги позеленілі, тобто отруєні соланіном бульби. Переказують, що одна з таких бульб потрапила до столу одного попа-місіонера і викликала в нього розлад та біль в шлунку.
Отож навколо картоплі було зчинено істеричний галас, попи почали називати її “чортовим яблуком”, яке нібито спокусило Адама і Єву на гріх. А згадана заборона французького парламенту щодо цього овочу виникла саме як реакція на ту дію церковників.
Ситуація з картоплею була врятована. Приблизно через півтора століття, коли Антуан Огюст Пармантьє, палкий прихильник картоплі (бо, перебуваючи в полоні, врятувався нею від голодної смерті), талановитий аптекар та природознавець ціною хитрощів та неабияких зусиль зацікавив картоплею французького короля Людовіка ХVI. Спочатку Пармантьє, який був лікарем королівської сім’ї, подарував королю букет білих квіток картоплі. Вони так сподобалися Людовіку ХVI, що одну з них він навіть приколов у петлицю й пішов з нею на бал.
А в Росії старообрядці-церковники й заможні хазяї, підтримуючи французів, які видали указ про заборону картоплі, казали про цей овоч: “Картопля родиться з головою і очима на подобу людини, тому їсти цей плід, значить їсти людські душі”. Звісно, з часом ставлення до картоплі в Росії стало іншим, у відповідь на зміну ставлення до овоча у Франції.
В Україні картопля спочатку з’явилася у Харківській, Полтавській, Катеринославській губерніях, а вже в 1742 році її садили у Волинській, Подільській, Київській губерніях.
 
КАРТОПЛЯ  – ЦЕ ЛІКИ
Та вся суть у тому, що люди, споживаючи картоплю, потихеньку відкривали в ній велику кількість цілющих властивостей. А тому з повним на те переконанням можна сьогодні говорити про картоплю як про надзвичайно цінну лікарську рослину. Краплина по краплині накопичувався народний досвід, який Георгій Бульботко описав на десятках сторінок. Отож з лікувальною метою використовують майже всі “органи” рослини: бульби, стебла, листя, квіти і квітковий пилок. Та найширшого застосування у лікуванні різних хвороб набули саме бульби. Найпоширеніше використання бульб у народній медицині. Це лікування запалень верхніх дихальних шляхів, сильного сухого кашлю, хвороб горла, вух, носа (ангіни, ларингіти, риніти, фарингіти) і гайморити. Здійснюється воно методом вдихання пари щойно зварених дрібних бульб “у мундирах” і розім’ятих до густої маси. Нахилившись над посудиною, накривають голову рушником чи ковдрою, вдихають пару носом і ротом впродовж 10-15 хвилин. Завдяки чому картопля лікує? Виявляється, вона містить у собі сіркові й фенольні сполуки, а також продукти розпаду соланіну (отруйної речовини, що свого часу скоїла переполох в Європі), які згубно діють на мікроби і сприяють притоку крові до уражених місць.
При простудах і бронхітах, коли саднить у грудях і чути хрипи, а вночі мучить затяжний кашель, допомагає компрес і з 2-3 неочищених щойно зварених і потовчених картоплин, однієї столової ложки порошку гірчиці та стільки ж олії. Цю масу перемішують, висипають у марлевий мішечок, кладуть на груди, прив’язують теплою хусткою і лягають у ліжко. Компрес знімають вранці.
Сік картоплі — онкологічний засіб. Є дані про те, що сік картоплі згубно діє на ракові клітини, сприяє виведенню радіонуклідів і важких металів з організму людини. Але сік треба вміти правильно приготувати. Для цього беруть 2-3 середнього розміру картоплини без паростків і позеленілих ділянок, добре вимивають, краще з милом і щіткою, видаляють вічка і, не очищуючи від шкірки, труть на тертушці чи пропускають крізь соковитискач або м’ясорубку. Одержану масу кладуть на чисте полотно чи подвійний шар марлі і вичавлюють сік. Із 100 грамів бульб одержують 50 грамів соку. Вживають сік лише свіжим. Для його приготування перевагу віддають бульбам з червоним чи рожевим забарвленням шкірочки, у цих коренеплодів майже в півтора рази більше, ніж у білошкірих, Р-активних речовин, яким властива протизапальна та інша цілюща дія. Вчені довели, що в картопляному сокові міститься багато органічних кислот, які переважно нейтралізовані цукрами чи катіонами, і знаходяться у вигляді солей. Майже половину сухого вмісту картоплі припадає на калій. Отож, вживаючи картопляний сік, ми насичуємо організм калієм, що сприяє швидкому виведеню радіонуклідів та різних отруйних речовин.
 
НА П’ЯТИЙ ДЕНЬ ЛІКУВАННЯ ЗНИКАЮТЬ СИМПТОМИ ГАСТРИТУ
Такі захворювання, як гастрити з підвищеною кислотністю шлунка, виразки шлунка і дванадцятипалої кишки, як відомо, потребують ретельних обстежень, тривалого часу лікування, дорогих ліків. Проте позбутись їх можна зовсім безкоштовно за допомогою картопляного соку. Отож, схема лікування така. При названих вище хворобах і для зниження секреції підшлункової залози вживають по півсклянки чистого соку тричі на день перед їжею впродовж трьох тижнів. Дозу соку можна поступово збільшити до 200-250 грамів, а тим, у кого підвищена кислотність – до 400 грамів на добу. При перших двох захворюваннях до картопляного соку бажано додавати столову ложку синюхи блакитної (6-8 грамів сухої трави на склянку окропу). Поліпшення самопочуття зазвичай спостерігається на п’ятий день. Призначають таким хворим і профілактичне лікування. Це двотижневі цикли вживання соку по 200 мг на день навесні та восени. Якщо є шлункова кровотеча, сік має бути охолодженим.
 
 
НАЙНАДІЙНІШИЙ ЗАСІБ ЗЦІЛЕННЯ ВІД НИРКОВОКАМ’ЯНОЇ ХВОРОБИ
Для зцілення цього дуже складного захворювання польські народні лікарі винайшли досить простий засіб. З бульб із гладенькою шкіркою, неушкоджених шкідниками і хворобами, вирощених без застосування пестицидів, знімають лушпиння, заливають одним літром води і варять до розм’якшення. Відвар зливають, проціджують і п’ють по півсклянки 2-3 рази на день перед їжею. Як розповідає польський народний цілитель В.Попшенцький, це найнадійніший засіб для лікування нирковокам’яної хвороби.
 
КАРТОПЛЯНА ОТРУТА ЛІКУЄ
У нормальних бульбах картоплі зовсім небагато отрути, всього 0,002-0,2% соланіну. Він поліпшує смак бульб, зміцнює помірний тонізуючий вплив на організм і при правильному зберіганні картоплі не є загрозою для здоров’я людини. Однак коли бульби тривалий час перебували на світлі або росли на поверхні грунту і мають механічні пошкодження, посилюється синтез соланіну (до 200-400 мг/кг), вони набувають зеленого забарвлення, гіркі на смак. Такі бульби здатні викликати отруєння у людей, яке характеризується нудотою, задишкою, прискореним серцебиттям, судомами, а в тяжких випадках втратою свідомості і навіть смертю. При своєчасній медичній допомозі ці симптоми припиняються. Коли з таких бульб зняти шкірку і зварити їх, соланін розкладається майже на 80%. Тому отруєння людей трапляється рідко, частіше страждає худоба. У невеликих дозах соланін посилює діяльність серцевого м’яза. Препарати, виготовлені з нього, використовуються при цукровому діабеті, вони мають також протиалергічну протизапальну дію. Народні цілителі мали успішні випадки зцілення соланіном таких захворювань, як набряк Квінке, кропивниця, виразкові стоматити та гінгівіти.
Вченими також було встановлено, що соланін має антибіотичні властивості. Він пригнічує життєдіяльність багатьох грибків, які спричиняють мікози, а також вбиває золотистий стафілокок. У великих кількостях соланін, звісно, сильна отрута. Тому у жодному випадку, навіть при загрозі голоду, не можна вживати позеленілі коренеплоди картоплі. І ще одне застереження. Вчені кажуть, що картопля має здатність досить швидко втрачати свої поживні властивості. Наприклад, у перші три місяці зберігання бульби втрачають 30-50% вітаміну С, за півроку ці втрати складають 50-70%. При підмерзанні картоплі аскорбінова кислота розкладається майже повністю.
До речі, при приготуванні страв з картоплі може втрачатися до 80% вітаміну С. Аби його зберегти, картоплю слід кидати у киплячу воду, краще варити її “в мундирах” або пекти.
Треба знати, що картопля містить цілий набір високоцінних вітамінів: В, В1, В2, В6, РР, К, Н1. Зрозуміло, що всі вони руйнуються, якщо картоплю зберігати аж до нового врожаю. Тому доречно було б видати бодай усний “указ” про те, що картоплю слід вживати не більше півроку, тобто до лютого-березня...
 
 
http://ukrgazeta.plus.org.ua/article.php?ida=1741
 
Тетяна ОЛІЙНИК

Д-р Иван Митев (Шегор Рассате). Произходът на българите –схващания, теории и доктрини / Походження болгар, концепцій, теорій і доктрин

Стаття Шегора Расате (Иван Митев - на болгарській мові)  "Походження болгар, концепцій, теорій і доктрин" мовою оригіналу і переклад на українську мову засобами перекладача google   

Куєвда Володимир Терентійович

26 січня 2010 року пішов у вічність талановитого науковець, борець за духовне відродження України Куєвда Володимир Терентійович. 

 

Куєвда В. Міфологічні джерела української етнокультурної моделі: психологічний аспект. Монографія.

У книзі Куєвди Володимира Терентійовича на широкому фактичному матеріалі розглядається психологічна природа міфологічних джерел становлення української етнокультурної моделі. Методами історико-психологічного, порівняльного аналізу розкриваються важливі аспекти міфологічних образів та особливості їхнього опредмечення як основи традиційної символіки.

 

Милиардер-патриарх РПЦ МП Гудняев ("Кіріл")

ВІдео про обличчя християянської цекви - патріарха  Рускої ортодоксальної церкви (новітня назва "Русская Православная Церковь") Гундяева ("Киріл") з відкритих джерел. 

Микола Пономаренко: “Інтернет-крамниця КОЛОС є прикладом української етно-мережі!”

Українa має дві найбільші культурно-історичні “вежі”, – одна є “вежою” добра, а інша є “вежою” зла.

 

Закон“Про доступ до публічної інформації”. Практичні питання

Статті Оксани Ващук ( програмний директор центру „НАШЕ ПРАВО”) на тему народовладдя. надані в її блогзі в кінці 2011 року, опубліковані в "Громадський портал ЛЬвова"
Статті, дотичні до теми
Найбільш переглянуті статті
Категорії статей
Канали новин
Свята Українців. Великдень

ВЕЛИКДЕНЬ – величне свято НАШИХ ПРЕДКІВ – УКРАЇНЦІВ – ОРІЇВ – РУСІВ

ВЕЛИКДЕНЬ – одне з найвизначніших народних Свят, яке впродовж багатьох тисячоліть займає на території України серед Календарних Свят Наших Предків одне з найпочесніших місць. Витоки цього Свята сягають глибини не віків, а тисячоліть. І хоч походження Свята стерлося в людській пам’яті, його календарно-обрядові особливості дозволяють осягнути витоки виникнення та етапи розвитку в часі.

ПОЖЕРТВА ДЛЯ РАХМАНІВ-БРАХМАНІВ

Одним із найцікавіших старожитніх великодніх обрядів в українців, втрачених у сучасній календарній традиції, було жертвоприношення шкаралущі з великодніх яєць, яке адресувалося персонажам народної міфології – Рахманам.
Цим персонажам було присвячено і спеціальне свято народного календаря – Рахманський Великдень.

ОБРЯД СВЯТА ВЕЛИКОДНЯ (м.Вінниця «Вінець Бога»)

Обряд Свята Великодня, що проводився головою громади "ВІнець Бога" Велимиром Піхотою у м.Вінниця у 2009 році.

Великдень Душі (Олесь Фисун)

Відлютували цьогорічні холоднечі, й морок довгої зимової ночі поволі розтопив світло Сонця Ясного. Під благодатним теплом його оживає Матінка-Земля і все на ній суще.

Весняне рівнодення. Великдень

Весняне рівнодення здавна є важливим моментом – ключовою точкою всього кола-року. Це було і початком року, і початком дії “закону”-“порядку”, яким тоді сприймався рух Сонця у колі зодіаку і найвищим святом входження Сонця в перше (головне в той період) сузір’я зодіаку – саме тоді починалося весняне рівнодення.

відео: Свята Українців

Відео: Великдень

Надаємо відео про Великдень - свято, яек багато тисячоліть відзначає український нарід.