|
|
 |
|
|
|
Свята українців
Обрядовість і календар.
Життя українського язичника від народження до самої смерті супроводжується певними ритуалами, що українською мовою називаються обрядами і означають «порядок, лад», тобто ряд послідовних дій, що мають свої правила, які слов’яни виконують щодня. Давнє слов’янське значення слова ряд — черга, шеренга, а також — договір, угода. Це слово має також і конкретне значення: ряд — збиті з дощок столи з лавами, які наші пращури збивали спеціально для частування великої кількості людей на весіллях, поминках, інших родинних урочистостях (пор. також торгівельний ряд на базарах). Саме «обрядування» первісно означало обхід гостей по рядах з частуванням (стравами, напоями), без якого не обходилося жодне із язичницьких свят. Відомі ритуальні бенкети, які називалися братчинами, і відбувалися після кожного Богослужіння, особливо на великі свята сонячного циклу Кола Сварожого, коли, окрім частування, передавалася по ряду ритуальна чаша або ріг — символ добробуту. Кожен учасник братчини, тримаючи ріг зі священним напоєм, виголошував славу Богам і передавав його далі за ходом Сонця (посолонь, тобто справа наліво). Пізніше слово обряд стали застосовувати до всіх родинних чи святкових народних церемоній.
Рідна Віра. Світогляд Українців. РІдна Мова. Рідна земля. Святилища. Капища. Духовність українського народу. Наш Рід. Церква. Реліігія. Символіка. Окультні вчення і звичаєві традиції українського народу.
Родина. Діти. Виховання. Книги.
Водосвяття. Богоявлення - 6 січня
Стаття взята з сайту svit.in.ua
Рано вранці люди йдуть на Водосвяття, щоб запастися на увесь рік свяченою водою, яка вважається цілющою. Її вживають при різноманітних хворобах – змащують хворі місця, скроплюють хати і господарства. В кожній хаті впродовж року мала обов'язково стояти під образами пляшечка з Богоявленською водою, яка, якщо освячена за всіма правилами, не псується.
Стаття взята з сайту www.svit.in.ua
Стрітення - 2 лютого
Стрітення (громниця) тлумачаться як "зустріч" Зими з Весною або, якщо не ділити рік на чотири пори, а на дві – Зима б'ється з Літом. Зима з Літом зустрічаються двічі: на Стрітення (2 лютого) і на Введення (21 листопада).
Сорочини - 9 березня( www.svit.in.ua)
У цей день зустрічають птахів з вирію. Матері печуть з тіста "пташок", з якими діти бігають, закликаючи їх прилетіти:
Великдень. (www.svit.in.ua)
Люди йдуть на нічну Богослужбу. Біля Храму розводиться вогонь, який підтримується до сходу сонця. Хто залишився вдома, намагається провести ніч без сну і підтримує вогнище в печі або запалює до ранку свічку.
Зранку в святковому одязі люди йдуть до Храму. Вдома, по можливості, ніхто не залишається. Кому не вистачає місця в Храмі, той стоїть у дворі, знявши шапку.
*17 березня - Чистий четвер (Навський Великдень, поминання предків). Купається вся родина, після чого залишаємо купіль, рушники і страви для Пращурів на всю ніч. У цей день Мороза пригощають киселем, щоб не було заморозків на посіви:"Мороз, Мороз, іди їсти кисіль! Не бий жито - бий кукіль!".
Трійця. Зелена Неділя - 6 травня (сьома неділя після Великодня) www.svit.in.ua
Зелені свята, зазвичай, починаються у п'ятницю. Жінки вдосвіта йдуть до лісу, щоб заготувати лікарських трав.
Русальчин Великдень (Зільник) 10 травня www.svit.in.ua
В цей день до сходу сонця, коли ще не спала роса, ходять збирати трави. Жінки йдуть до потаємних місць – де півня не чути і куди не доноситься собачий гавкіт. Відшукавши рослину, стають обличчям на схід і моляться:
Проводи Русалок 13 травня (понеділок через тиждень після Трійці) www.svit.ua
Перший після русалчиного тижня понеділок вважається останнім днем "князівства русалок". Це є звичаєві проводи нявок з поля до лісу. У такому урочистому дійстві беруть участь усі жінки й чимало чоловіків. Прикрасившись квітами та галузками з дерев, всі йдуть в поле, наспівуючи:
Ярило - 24 квітня
Ярило (Ор, Юр) є покровителем землеробства й тваринництва, оберігачем полів та врожаю. З приходом свята Ярила весна остаточно правує на землі.
Цьогорічне Свято Купайла у Львові громада "Червона Русь" відзначила в суботу, 24 червня, у регіональному історико-культурному парку "Знесіння", що розкинувся за Замковою та Лисою горами.
Розкішна галявина і невеличке озеро, оточені деревами і схилами пагорбів, допомогли всім присутнім на деякий час забути про існування запиленого і людного міста та поринути у світлу атмосферу давніх русичів - наших Предків, які віками відправляли славили Рідних Богів - славили Купайла.
 Козацький фестиваль «Живий вогонь» вже третій рік є традиційно козацько-лицарським і проводиться в час найбільшого світла, бо слава козацька блищить щирим золотим сяйвом у історії нашого народу.
У м.Вінниці свято Купала було проведено 18-19 червня 2011 (7519) року на другий день фестивалю «Живий Вогонь»
Із-за того, що вже другий рік, як на традиційне місце проведення фестивалів - козацький острів Кемпа, що є посеред міста (який отримав в совєцькі часи назву «Фестивальний») вінничани з незрозумілих причин не мають доступу - для проведення фестивалю «Живий вогонь» цього року вибрано місце на півостові «Бригантина».
Надіємось, що вінничани на наступний рік проводитимуть фестивалі на традиційному місц і- острові Кемпа ("Фестивальний" )
 Громада Об'єднання Рідновірів "Вінець Бога" запрошує до Вінниці 18-19 червня 2011 року на ІІІ міжнародний козацький фестиваль "Живий Вогонь".
Мальовничий півострів Бригантина річки Південний Буг на 2 дні стане святом української прадавньої та сучасної культури. Легендарна Козацька чайка "Спас", всесвітньо відома музична формація України - гурт "Гайдамаки", козацькі осередки з усієї України, розваги, змагання, частування традиційними українськими стравами, автентична музика, фаєр-шоу, відтворення прадавнього Купальського дійства видобування живого Вогню.
 Наші Предки жили у злагоді із природою і ритмами Всесвіту. Це було запорукою щасливого життя, радості, натхнення і творчості. Ми є дітьми Сонця, Онуками Дажбожими.
І Велесова Книга каже нам про те: «І се мовив Отцю Ору Сварог наш – як мої творіння створив вас од перст моїх, і хай буде сказано, що ви – діти Творця, тож поводьтеся, як діти Творця, і Дажбог буде Отець ваш. Того маєте слухатись, і той скаже вам, що маєте діяти, і як мовить, так і творіть».
І Сонце-Дажбог (Даючий Життя Бог) дійсно вказує нам ті Великі Свята, що ми маємо святкувати на протязі року, аби бути поєднаними із Всесвітом, зберігати лад і гармонію у співтворенні з Богами.
І тому ми маємо чотири головних народних свята, що припадають на зимове Сонцестояння, весняне рівнодення, літнє Сонцестояння і осіннє рівнодення, і ми святкуємо відповідно Різдво Божича-Коляди, що взимку народжується, бо ніч найдовша, а день найкоротший, а вже наступні дні приростають, і Божич-Коляда нам нове Коло-Діє і дарує нам новий Коло-Дар (в грецькій вимові Кален-Дар); навесні святкуємо Великдень Ярила – Сонця весняного, Сонця Ярого, бо дійсно, після весняного рівнодення дні починають ставати довшими за ніч, великими днями, і Світло перемагає Темряву, весняне тепло перемагає зимовий холод.
Купало 24 червня (7515 р.)
Свято Купала припадає на день літнього сонцевороту. Воно єднає людей з божественним світом природи. Особливо його любить святкувати молодь, беручи участь у обрядових дійствах, яке починається в надвечір’ї й закінчується зустріччю Сонця-Купали.
1-й Спас (Маковий) 1 серпня www.svit.in.ua
Свято Спасу присвячені Дажбогові, що дає нам життя. Воно припадає на завершення основних польових робіт. Ми з вдячністю звертаємося у молитвах до Бога Спасителя, який так щедро обдарував нас новим урожаєм. Свято Спасу поділяється на три частини: 1 серпня – Маковий Спас (Спас на воді), 6 серпня – Яблучний Спас (Великий Спас), 16 серпня – Хлібний Спас.
2-й Спас (Великий, Яблучний) 6 серпня
Опісля семи шестиденних тижнів від Різдва Купала святкується Великий Спас. Аналогічне свято Трійці відбувається 6 травня за постійним сонячним календарем.
За В. Скуратівським, зібравши у кошик овочі, фрукти, мед, господарі вранці йдуть до храму. Після відправи волхв освячує принесені продукти і свічки.
3-й Спас (Хлібний). Післяуспіння 16 серпня
Освячення і споживання жертовного короваю з нового зерна, подяка Дажбогу за щедрі дари, врожай. Освячення зерна для засівання озимини.
Джерела
Скуратівський В.Т. Святвечір: У 2 кн. – К.: Перлина, 1994.
Болотиха 15 жовтня www.svit.in.ua
Про свято Болотихи згадує В. Скуратівський називаючи його народним відповідником до іудохристосіанськогосвята Евфимії. Це свято припадає на середину осені 15 жовтня – 21 день по народженню Мира. Свято рівнозначне (однаково вираховується) до Рахманського Великодня 15 квітня, Білобога і Чорнобога, відповідно – 15 липня і 15 січня.
 24 листопада 2009 року громада „Вінець Бога” святкувала Свято Долі. Ми закликали Рідних Богів і уславили Долю-Матінку, замовляли Святий Коровай, промовляли світлі і щирі прагнення наші на утвердження Долі доброї, щасливої та гарної для всіх рідновірів, для всіх Українців, для всіх добрих людей на Землі.
 24.11.2010 (7518) року Громада ОРУ “Вінець Бога” святкувала Свято Богині Долі.
Ми закликали Рідних Богів і уславили Долю-Матінку, замовляли Святий Коровай, промовляли світлі і щирі прагнення наші на утвердження Долі доброї, щасливої та гарної для всіх рідновірів, для всіх Українців, для всіх добрих людей на Землі.
Доля - 24 листопада
За народними уявленнями образ Долі – неопредметнене явище, яке супроводжує людину в усіх її діях: допомагає чи, навпаки, завдає прикрощів. Відтак, у тяжкі години люди звертаються за допомогою до власної долі:
|
|
|
|
|
|
