20 | 05 | 2012

«Рідна Православна Віра» НеПраво– і неСлавні» ЗЛОчинці у Рідній Вірі?

Володимир Куровський

Для того, щоб краще аналізувати процеси, які відбуваються серед язичників, рідновірів, неопаган в Україні надаю свій лист лист  п.Богумиру Миколаєву, переданий йому 10.04.2008 року у м.Львові у присутності членів "Родового Вогнища Рідної Православної Віри", на який так і не отримано відповіді – ні усно, ні письмово. Це означає, що її і немає Лист  був опубліковнаий на форумі громади "Вінець Бога"у 2008 році 

Останніми роками в сфері духовнсті ведеться активна діяльність у формі спотворення, "привласнення" духовної спадщини Українського народу, створючи релігії різного типу, використовуючи елементи нашої духовної традиції.

В Україні ведеться інформаційна,економічна, історична ( зокрема привласнення нашої історичної спадщини), археологічна, політична та інша війна. 

Найвищий рівень цієї війни- духовна війна. Той, хто її виграє - не лише безкоштовно, але й звеликим прибутком досягне мети кожної війни - заволодіння територією, ресурсами, отримання нових рабів (зараз- рабочих) для тої чи іншої імперії.  І раби будуть "щасливі" у своєму невіданні, і ті,хто управляє завойованим світом,  матимуть спокій - бо "духовенство" якоїсь реліігії буде міцно тримати народи у покорі. Ми маємо приклад хрестиянства, особливо візантійського штибу.

Перед виходом громади «Червнона Русь» із складу РВ РПВ мною був написаний лист, як остання спроба «духовним провідникам» цієї організації гуруїстичного типу показати неправедність і невідповідність як українському звичаю, так  і ними ж декларованій «ведичності» такого «православ’я».

Пояснення до того листа (деякі питання потребують поянсеннь для "невтаємничених" в діяльність РВ РПВ) - в наступній статі.

 


..

 

Шлях "Слави" і Неслави Рідній Вірі.

 

Підміна (знищення) духовності українського народу керівниками «Рідної Православної Віри».

 

“Рідна Православна Віра”, вона ж “ДЦ («Духовний Центр») Рідної Православної Віри”,вона ж “ДЦ Родового Вогнища Рідної Православної Віри”… та її "найкращі із кращих" як приклад-засторога для послідовників.

 
Допоки ми не згадаємо, що оцінювати людей треба,
як і наші предки – по їхніх вчинках, а не по словах –
ми кружлятимемо у своїх пошуках
(Доброслав Гірак)
 
“Релігя – послєднєє убєжіще негодяев”...
(цитата )
 
 
Як Дажбог оновлений народжується
Так і Русич до світу Прави по Сварзі йде,
Посвятою на коло вище піднімаючись
 
«Карби відання Покону Рода Всевишнього»,
карб 13 В.Куровський
Як Дажбог оновлений народжується
Так і Русич до світу Прави по Сварзі йде,
Із Славою на коло вище піднімаючись
 
Текст без підміни.
 
 
 
Ця листівка, написана ввечері перед неочікуваним нашою громадою і мною (який готувався таємно) “ІІ Фестивалем” “Рідної Православної Віри” у Львові – є намаганням надати інформацію-пересторогу майбутнім послідовникам тих, хто почав потужно розвивати Рідну Віру, дуже багато зробив для її поширення – і, як виявилось, приніс отруйне “яблуко”- смертельні закладки в суть самої духовності нашого народу, присвоюючи собі здобутки всіх предків . 
 
Не всі мали змогу зрозуміти на початку шляху істинну мету їх діяльності – та й багато хто ще до сих пір упевнений у світлості хоча б деяких її керівників. 
 
Воістину – сир і мишоловка, створення лідера типу “найкращий баран” для заганяння стада на бойню,– наші сьогоденні реалії. Щодня ми бачимо, як хтось нам під шумок обіцянок із чудовими гаслами “Мір народам, земля крест’янам”, проповідуванням всесвітньої любові чи допомоги ближньому – організовує всесвітні криваві бойні і голодомори, зомбування і деградацію Людини, знищення Світу. 
 
І тому пишу від імені живих і вже ні – тих, хто зазнаючи значних втрат працював на структуру ДЦ "Рідної Православної Віри" (прагнучи відродити духовність українського народу) і попікся, бо як виявилось – його праця використана, щоб зробити ( вже в чомусь так є) з "Рідної Православної Віри" систему кланової ієрархії, влади і збагачення її “керівників”. 
 
У час, коли Україна стала центром змагів за виживання не тільки Роду Українців, а багато в чому і людства – з’являються ті, хто завданням перед собою має заволодіти нашою, найдревнішою (принаймні, як уже визнано – однією з найдревніших) світовою духовною спадщиною – використавши її проти перш за все українського етносу.
 
З’явились на перший погляд позитивні «духовні» угруповування, які декларують, що вони відновлюють спільноту слав’ян (Слов'ян) – Оріїв–Аріїв. Кому вигідно весь час прикручувати це слово до слова “Слов'яни”? Слав’яно–орійський фестиваль, слав’яно–орійська співдружність тощо,– звучить занадто часто у висловах деяких провідників. 
Один із них – В.Тулаєв зі своїм журналом “Атеней”. За (з) ним рухаються і керівники Рідної Православної Віри, де предківського нашого бачення щодня стає все менше і менше – якось нібито незамітно, тихенько – але неухильно і послідовно. Усі, хто це побачив і задає неугодні керівникам РПВ запитання,– викидаються з організації з “анафемою” і створенням відповідного “негативного” образу. 
 
Скільки їх і чому перестали бути серед наших побратимів-рідновірів? Хто в структурі “Рідної Православної Віри” залишився з тих, хто починав її розвиток у золоті часи довіри її керівникам? 
 
Алгоритм дій, які неухильно дотримується керівництво „Духовного Центру Родового Вогнища Рідної Православної Віри” (ця "Рідна Православна Віра" у діяльності РВ РПВ вже перестала бути нам рідна, православна і навіть вірою – залишилась лише релігійною системою тих, хто нас безпідставно запевняє, що несе "безперервну лінію духовності” українського народу) виглядає зараз так: 
 
- Дати якусь дозу правдивої інформації, достатню для притягнення необхідної кількості світлих людей, щоб створити кістяк організації, створити зареєстровані громади;
 
- Паралельно створювати піраміду легального фінансового забезпечення організації;
 
- „Внєдритись” у духовність українського народу вставками, які цю духовність перетворюють на конгломерат ідей, протилежних суті спадщини Предків;
 
- Видати себе за носія цієї спадщини та привласнити „право” говорити від їх імені;
 
- Радикально підмінити весь духовний світ українського народу своїми концепціями;
 
- Зробити „вихід у пустиню” для ротації чи селектування членів організації – покірної маси, нещадно виводячи з її складу всіх, хто здатний критично мислити будь якими способами, а тим, хто має видатні (навіть далеко потенційні здібності – знайти „зоряну половинку”, через яку можна було б ефективно контролювати таких осіб;
 
- Включити „послідовників” у систему фінансового збагачення (благо, що поле є);
 
- Під виглядом проведення лекцій у Росії легалізувати допомогу звідти певних сил;
 
- Видати достатню масу літератури зі спотвореною до максимальної протилежності й прийнятності шовіністичними Російським колами, щоб заполонити духовний простір країн;
 
- Закрити доступ українському народу до справжніх духовних знань;
 
- Перенести цю релігійно-ідеологічну систему в поле Слав’яно-Арійства, забезпечивши вільний доступ шовіністичним концепціям Росії на терени України;
 
- Створення тотального зомбування цією концепцією всього населення України;
 
- Винищення носіїв справжньої духовності,- українського народу. 
 
- Кінець українському етносу. Поле пусте.
 
Втративши не тільки довір’я, але й звичайне людське обличчя – ті, хто прагнуть замінити духовність українського народу скалічено-обрізаною „Вірою-Відою” від імені наших Предків, та й ще створити розбрат у нашому народі – зараз є провідниками темряви й обману, заплямувавши себе повік. І нагле виставлення себе, як того, хто віщає „від імені Волхвів” і всіх предків-носіїв духовності нашого народу,- є облуда і святотатство, а перебування і чинення якихось дій (обрядів від імені нашого народу) на наших святих місцях,- свідомим страшним ЗЛОчином, наругою перед лицем Творця над нашими великими Пращурами.
 
 

.Задаю питання п.Богумиру і тим, хто читає ці лекції.

 
 
На них ми врешті повинні отримати відповіді щоб знати, по якому шляху і куди штовхають нас керівники цієї організації:
 
1. В. Куровський і Б.Миколаїв стверджують, що вони є нащадками безперервної традиції (лінії) Волхвів – від Творця до сьогоднішніх днів. Тобто,- намісники Бога на землі. А звідси – український народ був придатком до цього (а не носієм знань, даних йому Творцем для передачі у своєму Роді). Це – система єгипетських жерців, які володіли таємними знаннями та управляли людьми і фараоном. Наш нарід,- має (зараз під руйнуванням духовності чужинцями все менше) у кожному частинку Світла Божеського. Усі разом ми,- і є його прояв, а не якісь маги чи пророки. Чи може п.Богумир відповісти своїм Родом, з повною відповідальністю за наслідки перед лицем Творця,- чи це істина, що такі роди існують, передали знання йому і п.Куровському, а самі п.Куровський і п. Богумир- не спотворили його? 
 
2. В.Куровський неодноразово казав при багатьох свідках, що Рідна Віра українському народу не потрібна. Тоді хто ж тисячоліттями ніс наш звичай, обряди, хто до цього часу організовує Купала, Різдво, весілля, зустріч Весни і обжинки та інші духовні дії? Для чого він познущався над духовною спадщиною наших Предків?
 
3. п.Куровський на V Віче Православних Вогнищан, після його закінчення вчинив злочин шахрайства ,- підтасовку святої волі Віче. Пункти 10-12 самовільно! включені п.Куровським у рішення Віча. Їх не було в Резолюції, прийнятій Вічем ввечері 27-го жовтня!, які зачитувались перед всіма учасниками. Після офіційного закриття Віча, коли „опоненти” заспокоєні „словом честі” п. Куровського (який називає себе найдуховнішою людини України – Верховним Волхвом її), поїхали додому – він зібрав „приближених”(щоб було на кого списати якщо щось) і до священного рішення Віче додав тільки йому вигідні пункти, які є складовою частиною його стратегії для «підминання», спотворення і в кінцевому результаті знищення світогляду українського народу («Рідної Віри»), а як наслідок – і його самого:
 
п.10. Визнати духовну сходовершу невід’ємним елементом єднання православних рідновірів. Розуміти духовну сходовершу як принцип передачі знань від духовного учителя до учня. (створююччи „піраміду” своєї ієрархії, що протирічить звичаєвості нашого народу);
п.11. Визнати духовного учителя, у Колі Відаючих, першим серед рівних(ставить себе на вершині цієї піраміди);
п.12. Підтвердити визнання Покону Рода Всевишнього основою, але не єдиним виразом Віри Предків (знищує на корню всю духовність нашого народу, від імені якого!!! він виступає (несучи буцімто неперервну лінію Волхвів. Це є шлях до загибелі нашого народу). 
 
4. Чи дійсно,- В.Куровський позбавлений п. Г.Лозко та п.Добжанським посвяти, як духовної особи? Чи дійсно,- В.Куровський позбавлений п. С.Пашником, який надавав йому посвяту – цих посвят Рідновіра і духовного чину? І також Богумира Миколаєва, Ладу Куровську, Твердислава Філатова – духовного чину осіб, котрі зганьбили ім’я духовного провідника?
Які причини цього, якщо це так?
 
5. Чому не було виконано, як і обіцяне п.Богумиром з п.Куровським V Віче Православних Вогнищан широке обговорення (зокрема в інтернеті) Статуту цієї організації та інших документів, прийняття які ініціювала частина представників громад? 
 
6. Чому для протягення вигідних «керівництву» РПВ рішень V Віча Православних Вогнищан у той вирішальний для долі РВ РПВ п.Куровський і п.Богумир заборнили голосування усіх громад, а лише зареєстрованих, хоча в Статуті РВ РПВ від 30.03.2005 року нічого не сказано про те, що на Віче можуть бути” тільки зареєстровані громади”. На основі якого установчого документу було впроваджено це обмеження голосування?
 
7. Чому п.Богумир у своїй пропозиції на Віче пропонує зараховувати до «рідновірів» будь-кого за критерієм:
 
- визнання Статуту Родового Вогнища, прийняття символіки Рідної Православної Віри, вказівка приналежності до РПВ у назві Громади; (це може зробити будь-хто, не тільки українці, а й україножери);
- прийняття Шляху Віри-Віди Православної і Покону Рода Всевишнього як сконцентрованого але не єдиного виразу Віровчення; (як християни – прехрестився - відхрестився від носіїв духовності і,- нашого народу – і ти вже представник українського етносу і його духовності);
- прийняття ім’янаречення за обрядом Рідної Православної Віри; (Роздається всім, недостойним людям теж); 
- посвячення Відаючих (волхвів, жерців, відунів і обрядодіїв) за обрядом Рідної Православної Віри (так само критерії суб'єктивні);
- визнання духовної сходоверші Відаючих прийнятої в Родовому Вогнищі; (щоб тримати владу п.Куровського);
- повноцінна участь в життєдіяльності Родового Вогнища (які є критерії – чи визначаються тільки одноосібно?).
 
8. Пропозиції Доброслава, хто може бути з іноземців рідновіром – через що він потрапив в немилість керівництву РВ РПВ (що тут протирічить духовності українців-русинів) :
 
Визначитись з місцем українського народу серед слов'ян, визнати те, що українці – ті, хто проживає на землі своїх предків – володіє первинним благородством ( по Геродоту);
Визначитись із вкладом кожного народу в духовну спадщину слов'ян;
Признати українську мову як прямий нащадок руської мови., а московську мову,- як похідне від неї. Визначитись з різницями в термінах: русич-русин – і руський, Росія – і російський;
Осудити Московію за наругу над мовою слов’ян - русичів на протязі останніх мінімум 300 років (Валуєвський указ тощо); 
Визначитись з колом і пріоритетами слов'янських братніх народів; 
- Признання відмінностей від слов'ян тюрко-угрів, хазарів та інших. Визначення рельне співвідношення слов'янського народу до інших у Росії. Визнання Росії як Московією,- назва цього державного утвору дана нашими шановними предками.; 
- Визначити, що Російська Федерація, як офіційний правонаступник СССР – відповідальна за всі злочини проти слов'янських народів (України, Чехії, Польщі та ін.) бувшим СССР. Подати позов до неї за ці злочини. 
- Пріоритет слов'янської єдності над шовінізмом, передусім московським.
- Проведення не менше %? обряду на українській мові (древньоукраїнській, сербохорватські ???) мові.
- Признання України (та інших народів – не Московії),- як центру духовного й організаційного слов'ян принаймні за останні 1500 років, українського народу як єдиного спадкоємця назви РУСЬ, центр якої був географічно в Києві, столиці України, мова руська була мовою наших предків і є мовою найближчою нам, тим – хто цю мову ніс у поколіннях. 
 
9. Яка причина розколу в „Рідній Православній Вірі”? 
Які підстави мав п.С,Пашник назвавши вищеназваних осіб „Віровідступниками”, які зрадили Віру Предків? 
 
10. Яке місце у цьому розколі відігравало загравання з крішноїзмом та московитами?
 
11. Чому був «знятий» духовний чин «Волхва» (згідно з ієрархією у РРВ РПВ) з одного наших побратимів після того, як він висловив сумнів у ПраВедності п.В.Кувського? Він втратив дуже багато, працюючи на організацію, ще й купив будинок для РВ РПВ на ім'я п.В.Куровського… Казка про якихось припадочних жінок не витримує ніякої перевірки. Чому, коли суд призначив повернути п.Велеславу будинок, п.Куровський виторгував собі 2500 гривень за витрати? Які це були витрати? 
 
12. Чому пані Елла Вільгельмівна Якимів (яку називають «Відаюча Мати Роду» Лада згідно ієрархії РВ РПВ) є Відаючою матірю Роду? Якого це Роду? Нашого Роду Українців? Зроду не було в українця, який є прикладом найвищої спорідненості з духом народу, такого призвіща й імені. Чи всі українці у Роді цієї пані і п.Куровського, хоча б за 3-4 покоління? 
 
13. Хто такий волхв Любомудр (п.Вільгельм, батько «Відаючої Матері Роду»? За які його заслуги перед Родом українців Русинів він возводиться до рангу «святих»? 
Тобто,- чи можуть ці особи бути духовними очільниками Роду Українців?
 
14. Чому п.Куровський є „Верховним Волхвом Руси-України”? Адже є і „Верховна Волхвиня” тої самої держави Г.Лозко тощо. Чому не організації, якої він є керівник? 
 
15. З якою метою «Відаюча Мати Роду» Лада (пані Елла Вільгельмівна Якимів) намагалась зруйнувати декілька сімей сповідників Рідної Православної Віри, які свято вірили „її мудрості і авторитету” і реально проводила дії недостойні навіть шудрі в цьому напрямку ? 
Наприклад,- розлучити мого побратима із дружиною (у них є дитина), яку планувалось видати заміж за п.Доброслава Гірака, побратима мого – поєднати з пані з іншої громади РПВ, а чоловіка її (теж розірвати і цей шлюб),- ще з іншою пані. Чи не є це верх цинізму і намагання створити ситуацію, коли „підсовують ”потріібних для справи” дружин, як здавна ведеться в одного народу для контролю над людьми? Чи не продовженням цього є стратегія і акції „зоряні половинки” в „РВ РПВ”?
 
16. Усіх тих, хто працював щиро задля відновлення духовності нашого народу, багато чим пожертвував для розвитку організації – при намаганні виправити негаразди в ній – були відсунуті теж під гаслом “розстанемося друзями”. Плодами їх праці – користаються для особистої наживи (особливо для майбутніх кроків) керівники цієї організації. Духовність українського народу, як виявилось – це тільки засіб для створення своєї піраміди “учнівства” (працівників на систему панства Куровських). п.Куровський усім, хто не згодний з ним – „показує на двері” і пропонує створити свою конфесію (організацію), натякаючи на свій приклад. Що ж, „учні” повинні бути дійсно подібні на „вчителя”. 
 
17. Хто створив організацію „Рідна Православна Віра” і де ці люди? Якщо вони не в організації – то чому? Як мені відомо, створили і зареєстрували її зовсім ініші люди, а п.В.Куровський вчинив відповідно його духовності, привласнивши собі організацію, печатку і статутні документи. Це так чи ні?
Якщо не створив її В.Куровський,- то чи є ознакою духовної людини присвоювати собі працю інших, видаючи її за свою?
 
18. Яке відношення мають лекції представників організації – подвійної піраміди під назвою „Рідна Православна Віра” і „Родосвєт” до Білих Хорватів?
 
19. Чому лекції якихось осіб для десятка випадкових слухачів у РВ РПВ називаються „Фестивалем” а, наприклад, не „всенародним святом” „пришестям мудреців” чи якось гучніше? (У енциклопедїі визначення: "ФЕСТИВАЛЬ – (франц. festival – від лат. festivus – святковий), масове свято, показ (огляд) досягнень музичного, театрального, естрадного, циркового або кіномистецтва. Фестивалі бувають національні й міжнародні.") Чи це не є характерною ознакою керівників цієї організації – манія величі? Чи може бути довіра у світоглядних моментах при такому перебільшенні та підміні понять навіть у таких речах? 
 
20. Чи дотримується „Карбів” п.Куровський та п.Куровська, п.Миколаїв, п.Філатов, більш святошанобливо ніж інші, як і повинен „перший серед рівних”, подаючи приклад іншим?
 
21. Чому засівається Україна російськомовними книжками (гроші вже ж є на видачу книг)? 
Чи це не свідома підготовка 5-колони росіян в Україні. Бо чітко ясно – що ті, хто має намір робити громаду, як і ті, хто членами громади стане - будуть відповідно змінювати свій світогляд і читати обряди на мові , яка впроваджується у рідновірське духовне поле України РВ РПВ.
 
 
Фото з сайту організації РВ РПВ
Родовіда. Родолюбіє
Рідна Віра Українців
Держава Роду Нашого
Сучасний світ. Людство
Релігії у світі
Ми - Українці !
ljud144.jpg
Свята наша земля
pryr46.jpg
Нове на сайті

Українські рідновіри - органічна частина української нації

 Війна, що ведеться проти українського народу в його державі Україні, за яку боролись сотні поколінь нашиих Предків  -  все більше починає проявлятись - і очевидно, вступає в свою завершальну фазу.

Ми всі сьогодні є свідками і із-за своєї бездіяльності у великій мірі є співучасниками  етноциду, лінгвоциду українців, розкрадання духовної, історичної, матеріальної  спадщини нашого Роду.
І того, без чого неможливе саме життя народу - святої нашої землі, Вітчизни.

Ми спостерігаємо, як  в середовище сповідників звичаєвого, автохтонного українського світогляду (релігії) - що є  ще лише є в процесі становлення - вмонтовуються різні чужинські, а часом шкідливі, провокативні і  навіть злочиині світоглядові конструкції, декларації, спонукання, особи чи організації. 

Хто підриває Україну?

В Україні почалсь війна? 
Ми маємо підтверждення на кожному кроці, що невидима війна ця ведеться  з початку "незалежності".
Можливо, ця війна цими історичним вибухом проявляється  і вступає в остаточну фазу, де український народ, безвладний, пограбований, вимираючий  - планується бути витіснений, як в Палестині, з його землі.
 

Ліки під назвою картопля


 

Завдячуючи юшці Гіппократа – звичайному картопляному відвару в усі часи виживав наш народ. Теперішній час не виняток, адже є оселі, в яких та страва сьогодні одна з головних.
 
 
 
А картопляні повоєнні млинці, про які розповідають старші люди, лушпиння цього овоча, за яке в штучні голодівки люди навіть билися. Однак рятувала нас картопля, про яку сьогодні кажуть, що вона — чужа й невластива для нашого етносу культура. Чи це так?
Звісно, ні. І бодай один неврожайний рік, а таке трапляється один раз приблизно на десять років, і людина починає сумувати за звичним і справді улюбленим овочем.
Картоплі, навіть, анафему оголошували. Проте варто усвідомити, що і сьогодні багато хто не знає особливостей цієї городньої культури. Ще в 1630 році парламент Франції заборонив вирощування картоплі. Ті, що її висаджували, змушені були платити в державу великий штраф. Щось схоже українці мають сьогодні з маком. Та все ж таки селяни пристосовувалися і потайки вирощували бараболю. Проте самі боялися її вживати, оскільки про картоплю Європою котився поголос, що це отруйна рослина.
Чому? Історія цього інциденту досить проста. У всьому, виявляється, були винні інки — плем’я в середньовічному Перу, яке з помсти своїм європейським колонізаторам підсувало на їхні вимоги позеленілі, тобто отруєні соланіном бульби. Переказують, що одна з таких бульб потрапила до столу одного попа-місіонера і викликала в нього розлад та біль в шлунку.
Отож навколо картоплі було зчинено істеричний галас, попи почали називати її “чортовим яблуком”, яке нібито спокусило Адама і Єву на гріх. А згадана заборона французького парламенту щодо цього овочу виникла саме як реакція на ту дію церковників.
Ситуація з картоплею була врятована. Приблизно через півтора століття, коли Антуан Огюст Пармантьє, палкий прихильник картоплі (бо, перебуваючи в полоні, врятувався нею від голодної смерті), талановитий аптекар та природознавець ціною хитрощів та неабияких зусиль зацікавив картоплею французького короля Людовіка ХVI. Спочатку Пармантьє, який був лікарем королівської сім’ї, подарував королю букет білих квіток картоплі. Вони так сподобалися Людовіку ХVI, що одну з них він навіть приколов у петлицю й пішов з нею на бал.
А в Росії старообрядці-церковники й заможні хазяї, підтримуючи французів, які видали указ про заборону картоплі, казали про цей овоч: “Картопля родиться з головою і очима на подобу людини, тому їсти цей плід, значить їсти людські душі”. Звісно, з часом ставлення до картоплі в Росії стало іншим, у відповідь на зміну ставлення до овоча у Франції.
В Україні картопля спочатку з’явилася у Харківській, Полтавській, Катеринославській губерніях, а вже в 1742 році її садили у Волинській, Подільській, Київській губерніях.
 
КАРТОПЛЯ  – ЦЕ ЛІКИ
Та вся суть у тому, що люди, споживаючи картоплю, потихеньку відкривали в ній велику кількість цілющих властивостей. А тому з повним на те переконанням можна сьогодні говорити про картоплю як про надзвичайно цінну лікарську рослину. Краплина по краплині накопичувався народний досвід, який Георгій Бульботко описав на десятках сторінок. Отож з лікувальною метою використовують майже всі “органи” рослини: бульби, стебла, листя, квіти і квітковий пилок. Та найширшого застосування у лікуванні різних хвороб набули саме бульби. Найпоширеніше використання бульб у народній медицині. Це лікування запалень верхніх дихальних шляхів, сильного сухого кашлю, хвороб горла, вух, носа (ангіни, ларингіти, риніти, фарингіти) і гайморити. Здійснюється воно методом вдихання пари щойно зварених дрібних бульб “у мундирах” і розім’ятих до густої маси. Нахилившись над посудиною, накривають голову рушником чи ковдрою, вдихають пару носом і ротом впродовж 10-15 хвилин. Завдяки чому картопля лікує? Виявляється, вона містить у собі сіркові й фенольні сполуки, а також продукти розпаду соланіну (отруйної речовини, що свого часу скоїла переполох в Європі), які згубно діють на мікроби і сприяють притоку крові до уражених місць.
При простудах і бронхітах, коли саднить у грудях і чути хрипи, а вночі мучить затяжний кашель, допомагає компрес і з 2-3 неочищених щойно зварених і потовчених картоплин, однієї столової ложки порошку гірчиці та стільки ж олії. Цю масу перемішують, висипають у марлевий мішечок, кладуть на груди, прив’язують теплою хусткою і лягають у ліжко. Компрес знімають вранці.
Сік картоплі — онкологічний засіб. Є дані про те, що сік картоплі згубно діє на ракові клітини, сприяє виведенню радіонуклідів і важких металів з організму людини. Але сік треба вміти правильно приготувати. Для цього беруть 2-3 середнього розміру картоплини без паростків і позеленілих ділянок, добре вимивають, краще з милом і щіткою, видаляють вічка і, не очищуючи від шкірки, труть на тертушці чи пропускають крізь соковитискач або м’ясорубку. Одержану масу кладуть на чисте полотно чи подвійний шар марлі і вичавлюють сік. Із 100 грамів бульб одержують 50 грамів соку. Вживають сік лише свіжим. Для його приготування перевагу віддають бульбам з червоним чи рожевим забарвленням шкірочки, у цих коренеплодів майже в півтора рази більше, ніж у білошкірих, Р-активних речовин, яким властива протизапальна та інша цілюща дія. Вчені довели, що в картопляному сокові міститься багато органічних кислот, які переважно нейтралізовані цукрами чи катіонами, і знаходяться у вигляді солей. Майже половину сухого вмісту картоплі припадає на калій. Отож, вживаючи картопляний сік, ми насичуємо організм калієм, що сприяє швидкому виведеню радіонуклідів та різних отруйних речовин.
 
НА П’ЯТИЙ ДЕНЬ ЛІКУВАННЯ ЗНИКАЮТЬ СИМПТОМИ ГАСТРИТУ
Такі захворювання, як гастрити з підвищеною кислотністю шлунка, виразки шлунка і дванадцятипалої кишки, як відомо, потребують ретельних обстежень, тривалого часу лікування, дорогих ліків. Проте позбутись їх можна зовсім безкоштовно за допомогою картопляного соку. Отож, схема лікування така. При названих вище хворобах і для зниження секреції підшлункової залози вживають по півсклянки чистого соку тричі на день перед їжею впродовж трьох тижнів. Дозу соку можна поступово збільшити до 200-250 грамів, а тим, у кого підвищена кислотність – до 400 грамів на добу. При перших двох захворюваннях до картопляного соку бажано додавати столову ложку синюхи блакитної (6-8 грамів сухої трави на склянку окропу). Поліпшення самопочуття зазвичай спостерігається на п’ятий день. Призначають таким хворим і профілактичне лікування. Це двотижневі цикли вживання соку по 200 мг на день навесні та восени. Якщо є шлункова кровотеча, сік має бути охолодженим.
 
 
НАЙНАДІЙНІШИЙ ЗАСІБ ЗЦІЛЕННЯ ВІД НИРКОВОКАМ’ЯНОЇ ХВОРОБИ
Для зцілення цього дуже складного захворювання польські народні лікарі винайшли досить простий засіб. З бульб із гладенькою шкіркою, неушкоджених шкідниками і хворобами, вирощених без застосування пестицидів, знімають лушпиння, заливають одним літром води і варять до розм’якшення. Відвар зливають, проціджують і п’ють по півсклянки 2-3 рази на день перед їжею. Як розповідає польський народний цілитель В.Попшенцький, це найнадійніший засіб для лікування нирковокам’яної хвороби.
 
КАРТОПЛЯНА ОТРУТА ЛІКУЄ
У нормальних бульбах картоплі зовсім небагато отрути, всього 0,002-0,2% соланіну. Він поліпшує смак бульб, зміцнює помірний тонізуючий вплив на організм і при правильному зберіганні картоплі не є загрозою для здоров’я людини. Однак коли бульби тривалий час перебували на світлі або росли на поверхні грунту і мають механічні пошкодження, посилюється синтез соланіну (до 200-400 мг/кг), вони набувають зеленого забарвлення, гіркі на смак. Такі бульби здатні викликати отруєння у людей, яке характеризується нудотою, задишкою, прискореним серцебиттям, судомами, а в тяжких випадках втратою свідомості і навіть смертю. При своєчасній медичній допомозі ці симптоми припиняються. Коли з таких бульб зняти шкірку і зварити їх, соланін розкладається майже на 80%. Тому отруєння людей трапляється рідко, частіше страждає худоба. У невеликих дозах соланін посилює діяльність серцевого м’яза. Препарати, виготовлені з нього, використовуються при цукровому діабеті, вони мають також протиалергічну протизапальну дію. Народні цілителі мали успішні випадки зцілення соланіном таких захворювань, як набряк Квінке, кропивниця, виразкові стоматити та гінгівіти.
Вченими також було встановлено, що соланін має антибіотичні властивості. Він пригнічує життєдіяльність багатьох грибків, які спричиняють мікози, а також вбиває золотистий стафілокок. У великих кількостях соланін, звісно, сильна отрута. Тому у жодному випадку, навіть при загрозі голоду, не можна вживати позеленілі коренеплоди картоплі. І ще одне застереження. Вчені кажуть, що картопля має здатність досить швидко втрачати свої поживні властивості. Наприклад, у перші три місяці зберігання бульби втрачають 30-50% вітаміну С, за півроку ці втрати складають 50-70%. При підмерзанні картоплі аскорбінова кислота розкладається майже повністю.
До речі, при приготуванні страв з картоплі може втрачатися до 80% вітаміну С. Аби його зберегти, картоплю слід кидати у киплячу воду, краще варити її “в мундирах” або пекти.
Треба знати, що картопля містить цілий набір високоцінних вітамінів: В, В1, В2, В6, РР, К, Н1. Зрозуміло, що всі вони руйнуються, якщо картоплю зберігати аж до нового врожаю. Тому доречно було б видати бодай усний “указ” про те, що картоплю слід вживати не більше півроку, тобто до лютого-березня...
 
 
http://ukrgazeta.plus.org.ua/article.php?ida=1741
 
Тетяна ОЛІЙНИК

Д-р Иван Митев (Шегор Рассате). Произходът на българите –схващания, теории и доктрини / Походження болгар, концепцій, теорій і доктрин

Стаття Шегора Расате (Иван Митев - на болгарській мові)  "Походження болгар, концепцій, теорій і доктрин" мовою оригіналу і переклад на українську мову засобами перекладача google   

Куєвда Володимир Терентійович

26 січня 2010 року пішов у вічність талановитого науковець, борець за духовне відродження України Куєвда Володимир Терентійович. 

 

Куєвда В. Міфологічні джерела української етнокультурної моделі: психологічний аспект. Монографія.

У книзі Куєвди Володимира Терентійовича на широкому фактичному матеріалі розглядається психологічна природа міфологічних джерел становлення української етнокультурної моделі. Методами історико-психологічного, порівняльного аналізу розкриваються важливі аспекти міфологічних образів та особливості їхнього опредмечення як основи традиційної символіки.

 

Милиардер-патриарх РПЦ МП Гудняев ("Кіріл")

ВІдео про обличчя християянської цекви - патріарха  Рускої ортодоксальної церкви (новітня назва "Русская Православная Церковь") Гундяева ("Киріл") з відкритих джерел. 

Микола Пономаренко: “Інтернет-крамниця КОЛОС є прикладом української етно-мережі!”

Українa має дві найбільші культурно-історичні “вежі”, – одна є “вежою” добра, а інша є “вежою” зла.

 

Закон“Про доступ до публічної інформації”. Практичні питання

Статті Оксани Ващук ( програмний директор центру „НАШЕ ПРАВО”) на тему народовладдя. надані в її блогзі в кінці 2011 року, опубліковані в "Громадський портал ЛЬвова"
Статті, дотичні до теми
Найбільш переглянуті статті
Категорії статей
Канали новин
Свята Українців. Великдень

ВЕЛИКДЕНЬ – величне свято НАШИХ ПРЕДКІВ – УКРАЇНЦІВ – ОРІЇВ – РУСІВ

ВЕЛИКДЕНЬ – одне з найвизначніших народних Свят, яке впродовж багатьох тисячоліть займає на території України серед Календарних Свят Наших Предків одне з найпочесніших місць. Витоки цього Свята сягають глибини не віків, а тисячоліть. І хоч походження Свята стерлося в людській пам’яті, його календарно-обрядові особливості дозволяють осягнути витоки виникнення та етапи розвитку в часі.

ПОЖЕРТВА ДЛЯ РАХМАНІВ-БРАХМАНІВ

Одним із найцікавіших старожитніх великодніх обрядів в українців, втрачених у сучасній календарній традиції, було жертвоприношення шкаралущі з великодніх яєць, яке адресувалося персонажам народної міфології – Рахманам.
Цим персонажам було присвячено і спеціальне свято народного календаря – Рахманський Великдень.

ОБРЯД СВЯТА ВЕЛИКОДНЯ (м.Вінниця «Вінець Бога»)

Обряд Свята Великодня, що проводився головою громади "ВІнець Бога" Велимиром Піхотою у м.Вінниця у 2009 році.

Великдень Душі (Олесь Фисун)

Відлютували цьогорічні холоднечі, й морок довгої зимової ночі поволі розтопив світло Сонця Ясного. Під благодатним теплом його оживає Матінка-Земля і все на ній суще.

Весняне рівнодення. Великдень

Весняне рівнодення здавна є важливим моментом – ключовою точкою всього кола-року. Це було і початком року, і початком дії “закону”-“порядку”, яким тоді сприймався рух Сонця у колі зодіаку і найвищим святом входження Сонця в перше (головне в той період) сузір’я зодіаку – саме тоді починалося весняне рівнодення.

відео: Свята Українців

Відео: Великдень

Надаємо відео про Великдень - свято, яек багато тисячоліть відзначає український нарід.