Практика цензури,інспірована Московським Патріархатом у Чернігові

Деталі

Опубліковано: Четвер, 12 січня 2012, 01:15

Автор: Олег Обушний

Чернігівська “Професійна спілка працівників мас-медіа м. Чернігова” незалежної медіа-профспілка України (НМПУ) заявляє про те, що в Чернігові посилився тиск на свободу слова та з’явилися випадки запровадження цензури.

Професійна спілка працівників мас-медіа м. Чернігова вважає неприпустимим зняття матеріалу “Церква проти пам’ятника-чудовиська на древньому Валу”.

У цьому матеріалі, який розповсюдила Чернігівська єпархія УПЦ, йшлося про те, що УПЦ вважає зображення семаргла язичництвом.
Адміністратор сайту “Високий Вал” розмістив його 27 лютого о 14:51. Співвласник “Високого Валу” Олександр Хуторненко двічі упродовж доби самочинно знімав цей матеріал, посилаючись на “дзвінок з “ВЄНИ”, з якою у нього є договірні відносини щодо розміщення реклами.
Професійна спілка працівників мас-медіа м. Чернігова вважає неприпустимим втручанням як власника “Високого Валу”, так і торгово-промислової групи в питання, що стосуються свободи слова.
Неприпустимим є і запровадження цензури в Інтернет-виданні, яке нещодавно було відзначене як одне з найвпливовіших на Чернігівщині.

За згодою членів професійної спілки працівників мас-медіа м. Чернігова Голова Владислав САВЕНОК

(Джерело: всеукраїнська тижнева газета "Сіверщина")

Пристрасті довкола “Симаргла”

Є в Чернігові така громадська організація “Громадську думка”. Може, тому, що її пов`язують з потужною торговою структурою “Веною, вона доволі не бідна, якщо судити по недешевій рекламі, в тому числі та біл-бордах, тролейбусах. Організація займається благодійництвом, різними проектами. В ній самій стверджують, що це для блага чернігівців, а недоброзичливці, особливо з конкуруючих організацій, кажуть, що задля піару, самореклами. Врешті, останнім часом “ГД” чесно заявляє, що хоче взяти участь у місцевих виборах. І в цьому нема нічого крамольного, навіть якщо за ними стоїть той чи інший нормальний місцевий бізнес.

Одним з недавніх проектів “Громадської думки” став міський конкурс на символ Чернігова. Участь брали всі бажаючі, в тому числі молодь, школярі. Журі визначило, що переможцем конкурсу, тобто знаком, який претендує на символ міста, став так званий Симаргл. Це древній ще дохристиянський символ — зображення фантастичного звіра, стосовно символіки якого вчені мають різні думки. Так чи інакше, але ця істота, цей Симаргл, вже не одне століття зображений на Борисоглібськом соборі на Валу, християнській святині Х11 століття, одній з найдревніших пам`яток архітектури нашого міста і України.

За підсумками конкурсу “Громадська думка” запропонувала виготовити і встановити в історичному центрі міста пам’ятний знак Симаргла.

На недавню сесію міської ради було подано пропозицію про виділення земельної ділянки, а отже фактично про дозвіл на встановлення цього невеликого пам`ятника.

Ось тут і розгорілися пристрасті. На одному з телеканалів міста вийшов сюжет про недопустимість встановлення цього пам’ятника. Як виявилося, це був замовлений і оплачений (цілком законно) рекламний ролик одної конкуруючої за вплив на громадян громадської організації міста.. Далі більше. Архієпископ Чернігівський та Новгород-Сіверський Амвросій, керуючий єпархією Московського патріархату, виступив з відкритим листом, у якому категорично висловлювався проти встановлення пам’ятного знаку “на території Борисоглібського монастиря”, цебто на Валу, біля християнських святинь, оскільки Симаргл — язичницький символ, прихильники якого були гонителями християн. Один зі священиків єпархії, як гонець від архієпископа, прибув навіть на сесію міськради, де роздавав листівки з цим зверненням владики і активно агітував депутатів не приймати згадане рішення.

Врешті, питання було знято з порядку денного сесії. Очевидно, у міськраді вирішили розібратися з ним без поспіху, врахувавши і всі ці “ідейні” моменти, і те, що організатори затії просили аж 30 соток землі. Адже йшлося не лише про встановлення пам’ятного знаку, а й обладнання території довкола нього, навіть з автостоянкою. Отже, питання відкладено.

З цієї історії випливає кілька проблем. Одна стосується діяльності мало не десятка доволі галасливих громадських організацій, які щось там роблять, десь паряться, затято воюють одна з одною. Але важливо розібратися, наскільки ця бурхлива діяльність має на меті благо міста і його мешканців, а наскільки — стремління просто пробратися у владу.

Друга проблема — стан нашого медіапростору. Зациклюючись на цих та подібних скандалах, преса, радіо, телебачення, на жаль, не помічають і не аналізують багатьох значно важливіших проблем міста.

Ще одна проблема — толерантність, зваженість у дискусіях. Чим варто так уже затято єпархії Московського патріархату виступати проти самого знаку —Симаргла? Чи не краще спокійно розібратися в цьому вченим? Тим більше, що чимало дохристиянських символів, обрядів, свят органічно вписалися у християнську обрядовість. Може, й Симаргл — не такий уже чужий нам знак. Та й встановити його, начебто, планувалося не на самому Валу, а біля Річкового порту.

Але, схоже, основне в цій історії — чи дійсно громада, тобто самі жителі Чернігова, є господарями свого міста, а обраний ними міський парламент — міськрада керує від імені людей? Мова йде, зокрема, й про те, які пам’ятники, пам’ятні знаки і де саме встановлювати в місті? Це має вирішувати винятково місцева влада, яка діє від імені громадян. Тому , мабуть, не варто будь-яким організаціям , в тому числі й таким як “Громадська думка”, брати на себе монополію у визначення — що має бути символом міста, яким має бути цей знак чи пам’ятник, де його встановлювати? Завтра хтось визначить ще один “символ” і запропонує встановити його там-то. І не просто запропонує, а настирливо влізе туди.

Приклади вже є. Позаторік ще одна громадська організація — “За Чернігів” взяла на себе місію визначити, де саме встановити пам’ятник чернігівським святим — князю Михайлу та боярину Федору.

Взяли й поставили пам`ятний камінь на місці, де хочуть встановити цей пам’ятник, — якраз на Валу, неподалік від того ж Борисоглібського собору. Так і стоїть по сьогодні, хоч рішення влади про встановлення там пам’ятника нема, та й щодо місця його встановлення є значно кращі пропозиції.

Висновок напрошується один : не варто піаритися на нашій історії, на святинях.

Петро АНТОНЕНКО.

Джерело: (всеукраїнська тижнева газета  "Сіверщина")

Чернігівська “Професійна спілка працівників мас-медіа м. Чернігова” незалежної медіа-профспілка України (НМПУ) заявляє про те, що в Чернігові посилився тиск на свободу слова та з’явилися випадки запровадження цензури.

Професійна спілка працівників мас-медіа м. Чернігова вважає неприпустимим зняття матеріалу “Церква проти пам’ятника-чудовиська на древньому Валу”.
У цьому матеріалі, який розповсюдила Чернігівська єпархія УПЦ, йшлося про те, що УПЦ вважає зображення семаргла язичництвом.
Адміністратор сайту “Високий Вал” розмістив його 27 лютого о 14:51. Співвласник “Високого Валу” Олександр Хуторненко двічі упродовж доби самочинно знімав цей матеріал, посилаючись на “дзвінок з “ВЄНИ”, з якою у нього є договірні відносини щодо розміщення реклами.
Професійна спілка працівників мас-медіа м. Чернігова вважає неприпустимим втручанням як власника “Високого Валу”, так і торгово-промислової групи в питання, що стосуються свободи слова.
Неприпустимим є і запровадження цензури в Інтернет-виданні, яке нещодавно було відзначене як одне з найвпливовіших на Чернігівщині. За згодою членів професійної спілки працівників мас-медіа м. Чернігова Голова Владислав САВЕНО

Джерело:

У Чернігові конфлікт: церква протестує (сайт "Прилуки")

У Чернігові виник конфлікт між городянами через триметрову скульптуру східнослов‘янського бога Симаргла у бронзі. Зображення дивного звіра — напівсобаки та напівптаха — деякі історики вважають символом древнього міста. Його скульптуру вирішили встановити в історичній частині Чернігова. Проте православні в зображенні звіра побачили охоронця царства мертвих.

"Звір з головою собаки з крилами - собако-птиця — він являється охоронцем царства мертвих", — пояснив отець Захарій, речник Чернігівської єпархії УПЦ.

Священиків також обурило, що пам‘ятник вирішили встановити на території Борисо-Глібського монастиря.

Єпархіальне управління вже зібрало три тисячі підписів від вірян із протестом. Містом пішли чутки, мовляв, поява у Чернігові нової скульптури викличе епідемію прокази. Туристам не радять навіть наближатися до неї.

"Це реальні історичні факти. За те, що люди фотографуються поруч з такими статуями, можуть будуть покарані, тому що це свого роду поклоніння", — розповів чернігівець Юрій Сич.

Скульптор Андрій Васильченко під час роботи над глиняним макетом Симаргла нічого магічного в ньому не помітив, та й релігійного підтексту в роботі не шукав. Скульптура виграла конкурс з-поміж сотні ескізів, котрі зображували символ міста. Зображення казкового звіра історики побачили на колонах Борисо-Глібського собору у Чернігові. Відтоді летючого собаку почали вважати охоронцем міста.

Глиняний макет Симаргла у повний зріст поки що стоїть у майстерні. Хоча для нього вже закуплено 2,5 тонни бронзи.

Інвестор, котрий мав оплатити виготовлення скульптури, пообіцяв, що її таки виллють у металі, але цілком ймовірно, вона прикрашатиме парк однієї із європейських столиць.

"Вже є люди, охочі, які кажуть, що ця композиція прикрасить будь-яке європейське місто. Але питання, чи дозволять її вивезти як художню цінність з України", - розповів архітектор Віктор Бережний.

Симпатичний звір. Історично пов"язаний із містом. "Зображення казкового звіра історики побачили на колонах Борисо-Глібського собору у Чернігові" - напевно, він тоді мав якесь інше символічне значення. З огляду на туристичний потенціал Чернігова то просто знахідка.

Цей факт підтверджує ще раз те, що духовний простір України НЕ НАЛЕЖИТЬ УКРАЇНЦЯМ. 
В сучасних умовах, коли в Україні УКРАЇНЦІВ:
- не лише зневажено, але й  навіть викреслена з державних документів України  сам факт існування української нації, етносу  (графа в паспорті про національність виключена, в Конституції України прийнято визначення "українці = громадяни різних національностей”);
- коли руйнується послідовно український звичай, відчужено він власника - народу його майно    (яке згідно майновому сертифікату  належить в рівній долі кожному);
- відбирається під приводом продажі ЙОГО земля, є факти сучасного геноциду, що проводить влада,що панує над нашим народом (статистика смертності, хворобливості, ВАЖЛИВО ДОТРИМУВАТИСЬ ПРАВА КОРІННОЇ НАЦІЇ НА СВОЮ  ДУХОВНУ СПАДЩИНУ.
Московський патріархат - є знаряддям окупації. і винний в злочині не лише проти людства - винищенні духовної спадщини Українського народу, але й ПРОТИ САМОГО ІСУСА ХРИСТА - зневажити його заповіді і принципи, а тим самим ставши ПРОТИ БОГА.

Це ще раз підтверджу, що Україна- держава,її багатства, духовність - в окупації.
Чомусь на Східній Україні при в'їзді майже в кожне місто поставлені "Хрести" - знаки приналежності до Московського Патріархату. Тобто- ми вже власність цієї організації? Яким хрестом користувався Ісус- то поставите такий!
Чому все українське задавлюється тими, хто на єлейно говорить про мир?
А те, що було в Україні древнього, Богом дане - історія,звичаї,духовність (Яку можна назвати релігією)- хто дав право нищити? І привласнювати собі? Симаргл цей - хай би стояв собі.
І приніс би славу місту- як Парфенон,Стоундхенж і інше- що показує духовну велич народів перед тим, як привнесено християнство.
Інакше- це виглядає, що духовний карлик винищує велетнів, щоб на їх фоні не виглядати нікчемним.

Яке має право організація з дуже сумнівною канонічністю, "ядерний щит Росії"(В.Путін), - Московський Патріархат виступати від імені Бога і українського народу 9Ця організація сотні років нищила разом з царизмом духовність українського народу, зокрема мову - що робить і понині в інтересах імперії)?
Винищивши майже все, що належало в духовній царині нам, Українцям - книги,святині,самі принципи Любові і Миру - прикриваючись проповідуванням їх...
Хай би стояв собі Симаргл, і Перун, і інші зображення божеських принципів.
Це є війна Московського Патріархату за монополію в духовній чи релігійній сфері - що визначає монополію управління державою.

Стаття, що підтверджує срйозність кофлікту... і позицію чиновників, аргажованих МП РПЦ.

Якої ж ми, браття, віри?

988 року київський князь Володимир відрікся від язичництва і охрестив Русь. І ось уже більше тисячі років на теренах України проповідується християнська православна віра, оплотом якої була і древня чернігівська земля. Проте останнім часом у деяких чернігівських мас-медіа за ініціативою відомої в місті громадської організації та за підтримки потужної торговельної структури, у розпорядженні якої є і власний медіа-рупор, розгорнулася широка інформаційна компанія з визначення символу Чернігова, яким, на їхню думку, має бути зображення язичницького ідола Симаргла.

Жителів “кращого міста в світі” із заздрісною впертістю запевняють, що саме ідол, а не святий православний символ повинен прикрасити центральну частину Чернігова. Але ж давайте спершу розберемося: що ж таке Симаргл? І чи може він бути символом міста на Десні?

Термін Симаргл (Семаргл) у вітчизняних історичних джерелах зустрічається лише один раз – у “Повісті временних літ”, де розповідається про заходи князя Володимира Великого з упорядкування пантеону язичницьких богів – скульптур, тобто ідолів: “І поставив він [кн. Володимир] кумири на пагорбі, поза двором теремним: Перуна дерев’яного, а голова його була срібна, а вус – золотий, – і Хороса, і Дажбога, і Стрибога, і Симаргла, і Мокоша. І приносили їм [люди] жертви, називаючи їх богами, і приводили синів своїх, і жертвували [їх цим] бісам, і оскверняли землю требами своїми”.

Як бачимо, в “Повісті временних літ” язичницьких ідолів названо бісами, в т.ч. і Симаргла, а, отже, визнати цей образ символом Чернігова буде наперекір будь-якому здоровому глузду. Адже, коли ми назвемо цього ідола покровителем і захисником міста, то зречемося всесвітньо шанованих чернігівських святих – Антона Печерського, святителя Феодосія, князя Михаїла і боярина його Федора, преподобного Лаврентія та багатьох інших покровителів Чернігівської землі, а це вже наперекір православній вірі і християнству в цілому. Це вже гріх. Це та межа, через яку не можна переступати.

Якої ж ми тоді, браття, віри, коли з такою легкістю можемо знехтувати тисячолітні християнські канони? Адже встановлювати язичницький знак на Валу поряд із християнськими святинями – це вже проти волі Божої. І, звичайно, мали рацію депутати Чернігівської міської ради, які більшістю відхилили проект рішення про втілення цієї антихристиянської ідеї на прилеглій до Борисоглібського собору території.

Як свідчать археологічні розкопки, самк тут, на древньому Валу, розміщувалося капище язичницьких ідолів і саме тут були знайдені фрагменти зображення Симаргла – дивного звіра – напівсобаки та напівптаха, в якому деякі з істориків вбачили символ древнього міста. Але ж, окрім згадки в “Повісті временних літ”, жодної інформації в літописах про те, що це символ Чернігова, не існує.
Найвірогідніше, що Симаргл, як і інші образи звірів, за версією науковців, має своє історичне походження з Індії і привнесений на Чернігівську землю кочовими народами – сарматами або ж печенігами чи половцями, які неодноразово здійснювали грабіжницькі набіги на Придесення.

Отож, коли відсутні історичні докази, що Симаргл має хоч якийсь стосунок до християнства, ми не можемо глумитися над православною вірою і встановлювати пам’ятні знаки бісам.
Щоб зробити добру справу, далеко ходити не треба. Десятки давніх чернігівських історичних пам’яток потребують реставрації.
І чого б не увічнити у тій же бронзі славних чернігівських святих – князя Михаїла та його боярина Федора, які відмовились від поклоніння язичницьким ідолам, залишившись вірними православній вірі та обравши мученицьку смерть заради торжества християнства.

А чи не заслуговують на такі величні пам’ятники інші святі, герої та просвітителі рідної землі? Зокрема, чернігівський князь Святослав Ярославович, засновник одного з найдавніших в Україні Єлецького Успенського монастиря, 1050-річчя якого відзначаємо цього року? Чи його син Давид Святославович, який збудував Борисоглібський собор і якого православна церква віднесла до сану святих.

І ще можна наводити приклади подвигів десятків і сотень наших славних земляків, які заслуговують на вдячну пам’ять нащадків.
Ось де можна було б розгорнути діяльність ініціаторам встановлення Симаргла в центрі міста на Десні та ще й здобути прихильність більшості православні віруючих Чернігова на майбутніх виборах до міської ради.

Олег ОБУШНИЙ,
заступник голови Чернігівської обласної ради

(Джерело: всеукраїнська тижнева газета "Сіверщина")

Війна за символи у Чернігові - пошук обличчя міста чи маніпуляція громадською думкою? 

• Наступна >