- Деталі
-
Створено Вівторок, 06 грудня 2011 08:23
-
Автор Костянтин Іванченко
Три варіанти розвитку «добросусідства» з РФ: грузинський, білоруський, чеченський.
Україну чекають потрясіння: її будуть позбавляти незалежності. Так чи інакше, це буде війна. Кровопролитна або безкровна? Про можливі варіанти розвитку вже найближчим часом.
Парламентські вибори в Росії показали, з ким українцям доведеться мати справу. З людьми, які легко переступають через закони навіть власної країни.
147-відсоткова явка виборців в Ростові-на-Дону. Російський Сибір, який не хоче голосувати за кремлівську «партію шахраїв і злодіїв». На тлі Сибіру - Чечня та інший російський
Кавказ з майже 100-відсоткової підтримкою «Єдіної Росії». Кавказ, де кожен день федерали «мочать» «терористів» і «лідерів бандпідпілля», але «бандпідпілля» від цього менше не стає - така сила ненависті до федералів та їх союзників на місцях.
Отже, при владі в сусідній країні - «Єдіная Росія». Наступний крок - легітимізація третього президентського терміну Володимира Путіна в березні 2012 року. Після цього Україна чекають серйозні випробування.
Чому не раніше? Тому що В. Путіну потрібен «чистий» прихід до влади, без внутрішніх, російських, і міжнародних скандалів. Тому до березня Україна хоч і буде піддаватися політичному та економічному пресингу з боку Росії, але всі ці дії будуть більш-менш відповідати рамкам пристойності - нехай і в російському їх розумінні.
З березня 2012 ситуація в Україні різко загостриться. Так як всі сили російського керівництва будуть спрямовані на досягнення головної мети - повернення України в лоно Росії як «історичного правонаступника» СРСР, а до нього - Російської імперії. України, без якої імперський проект не спроможний ні економічно, ні політично, ні соціально.
Як показало останнє десятиліття, можливі три варіанти розвитку «добросусідства» з РФ: грузинський, білоруський, чеченський.
Грузинський - найпривабливіший для тих громадян України, хто не хоче повертатися назад, в СРСР, в державу
безправ'я, голодоморів, безкарного вбивства мільйонів, таборів і непокарання вбивць цих самих мільйонів. (Або в нинішню Росію, що стає відвертим ізгоєм в очах світової спільноти). І найбільш ненависний для тих, кому Ленін замінює батька, компартія - маму, а «духовний наставник» - майор зі спецслужб, якому носиш регулярно доноси.
Цей сценарій передбачає концентрацію всіх зусиль держави України на європейському векторі розвитку. Впровадження в Україні європейського законодавства, європейських стандартів життя людей, уніфікації економічних, політичних і соціальних перетворень в країні з європейськими стандартами.
Можна туго затягнути пояси, але в найкоротші терміни реформувати правоохоронні органи, підтримати армію як інструмент гарантування незалежності, дати бій корупції, провести люстрацію чиновників, облаштувати надійний кордон з малодружнім «СНД», посилити роль національних спецслужб, реформувати систему національної освіти і т.д .
Так, буде виття і стогони тих, кому Союз Радянський - «рідний дім», в Росії тулєєви і зюганови заблажать про уявні порушення прав росіян, на активізацію «п'ятої колони» в Україні - колесніченок, коновалюків і сімоненок - підкинуть інструкцій і грошей, будуть намагатися «тиснути» ціною на нафту і газ, учиняти диверсії і навіть вбивати українських громадян - політиків і бізнесменів, що стоять на шляху «патріотів Великої Росії».
Але з усім цим набором брудних методів ФСБ-шної Росії і сьогодні принаймі живе незалежна Україна. Але вже впоралася маленька Грузія. Яка сьогодні живе гідно і динамічно розвивається. І хіба не в силах впоратися 47-мільйонній Україні? Питання тільки в тому, чи є бажання і моральні сили організувати цивілізоване життя в своїй країні у нинішньої владної верхівки? Президент Янукович грає у мовчанку, злодійкувата свита чекає, що скаже «господар»...
Білоруський варіант - найбажаніший для путінської Росії.
«Дружні обійми», слова про «дружбу слов'янських народів» паралельно з економічним придушенням,
спецоперації спецслужб (вбивство оператора Завадського, зникнення лідерів білоруської опозиції), скупка «за борги» всієї промисловості - і ось вже Росія «приросла» 9,5 мільйонами чоловік, 207,5 тис. квадратними кілометрами і $131 мільярдами ВВП. Плюс стратегічний прямий вихід до кордонів Польщі і Прибалтики.
«Білоруський варіант» - безкровний і навіть безконфліктний, подається Заходу як «усвідомлений вибір білоруського народу». ЄЕП, ЄвроАзЕС, до того ж нікуди не поділася Союзна держава (ще - «Союз Росії і Білорусії») - загалом, як назвати - політологи вигадають. Але факт залишається фактом: білорусів повернули в «ярмо».
В Україні, по суті, Росією використані ті ж самі методи і прийоми підпорядкування. Але результату поки немає. Багато через те, що жителі Україні добре пам'ятають і сталінську колективізацію, і репресії, і тотальне знищення Україну у Другій світовій, яка далеко не для всіх в Україні - Велика Вітчизняна. Керівництво Росії називає РФ наступницею СРСР? Краща антиреклама союзу Росії та Україні - варто тільки подивитися на самовдоволену жирну пиху лідера українських комуністів Петра Симоненка, брехуна і хабарника, кращого друга Росії.
Незважаючи на низьку ефективність, «білоруський сценарій» буде розігруватися Росією і далі. Багато в чому тому, що Україна - не Чечня. І це добре розуміють навіть ризикові хлопці в Кремлі, які знають, як «облаштувати Росію» за рахунок найближчих сусідів.
Чеченський сценарій.
Не приведи, Господи!.. Його не бажають ні «патріоти Великої Росії», ні «патріоті незалежної». Це не буде війна -
це буде бійня.
Сценарій збройного протистояння прихильників незалежної України і цінителів примусової «дружби народів», на жаль - реальність. Число тих, хто не бачить себе в «сім'ї братніх народів» ні з Росією, ні з Казахстаном, в Україну обчислюється не одним десятком мільйонів. Ці мільйони вижили - всупереч усьому - в 70-річній історії комуністичного терору. Який, як і СРСР, і його правонаступницю Росію, ці мільйони ототожнюють виключно вороже.
Для них Росія - жорстока держава, що завжди ставилася до своїх громадян, як до «витратного матеріалу», життя людини не ставило ні в копійку, де плювали на традиції і спосіб життя сусідів. Держава, яка і сьогодні за будь-якого приводу демонструє «великодержавне» хамство і чванство. Яка не засудила і не покарала катів, винних у смерті мільйонів. Катів, які сиділи в Кремлі.
Тому, щоразу витираючи ноги об Україну, шантажуючи і провокуючи 47-мільйонне держава, керівництво Росії дуже ризикує. А якщо дійде до «чеченського сценарію» в Україні і проллється перша кров, може не встояти і Росія. Продовжувати краще не будемо?..
Так, в Україні велике число тих, хто хоче «возз'єднання» з Москвою. І багато хто з цих багатьох - щирі у своїх почуттях. Але набагато більше тих, хто хоче бачити Росію просто сусідом. Успішним, заможним, без воєн і хвороб. Але сусідом.
Але якщо цей сусід вирішить вселитися в чужий будинок тільки тому, що уявив себе «старшим братом», його не гріх поставити не місце. («Не перевищуючи меж необхідної самооборони».)
Який з трьох перерахованих сценаріїв чекає Україну? Той, який ви виберете для себе самі. І Росія тут буде безсила
До теми:
